Mariya Matios - Solodka Darusya
кругла сирота і судьба твоя нещаслива. Ти судьбою покарана... А як від чоловіка прийде охота на тебе, то можуть пустити по руках... ні, ліпше тобі не знати чоловіка...

Видиш, мені жінки не дуже згуста треба. А тобі би чоловіка таки треба, щоби кров не затруїлася. Але я не хочу, аби ти без мене вила, як ранена вовчиця. А другий тебе обідить... точно обідить...

...Хтозна... може, саме так вибрані природою чи Богом люди стають психотерапевтами, ворожбитами, провидцями, священиками, блаженними, богомазами? Саме в такі хвилини, коли щиро бажають людині добра і допомоги, самі вірять у них і таки дають зцілення?!

...Даруся лежала із заплющеними очима, слухала Івана – і враз по тілу її пішла дрож. Дрібна, як бульбашки на гладенькій поверхні літньої ріки, коли зненацька починається дощ – раптівка. У ній тремтіла кожна жилка і кровинка – і тоді Даруся так само раптово сама для себе зрозуміла: вона не дурна – а таки солодка, як і оця солодка дрож-пропасниця, якої вона не знала ніколи. Івановий торохкітливий шепіт проривався крізь постійний туман у її голові, діставався десь так глибоко і далеко, що Даруся і не підозрювала, що у ній є такі місця. Вона не мала в цей момент ані встиду, ані страху -тільки тонка-тонюсінька, як місячна доріжка на воді теплички, ниточка тремтіла між нею і Йваном і кликала її зболілу душу безстрашно іти на той поклик... А коли Іванові шкарубкі руки стиснули гладь Дарусиного занімілого черева – з неї таки вирвався чи то стогін, чи виття, чи торжество радости – та таке; що могло під собою поглинути півсвіта...

Боже-Боже... вона німувала чверть століття, аж поки не вчула в собі зародки живої, забутої мови коло тата, на цвинтарі... але тепер, під Івановими руками вона таки заговорила. Грубим, нелюдським, голосом, схожим на рев пораненого звіра чи зусилля одночасно німого, глухого і невидющого, але заговорила словами, давно запереченими її язиком і горлом словами. Це була якась дика гортанна безвихідь і надія водночас, подяка і прохання,
<< 1 .. 15 16 .. 30 31 .. 43 44 45 .. 71 72 .. 98 99 .. 126 >>
Стор.:  
Розмір шрифту
К-сть символів на сторінку
Карячі кнопки:
4 - попередня сторінка
6 - наступна сторінка
» Назад
» В папку
» КНИЖКИ
» Головна
Online: 1
© ::ANDREW-LVIV::
0.0222с.