::НАРОДНІ БАЙКИ::
¤ ВОВКОВЕ ЩАСТЯ ¤

Ішов вовк із лисом, і каже лис до вовка:
- Ти, куме, будеш ниньки мати якесь щастя, бо на тебе сонце пригріло!
Та й потім лис пішов собі в один бік, а вовк - у другий. Але вовк собі тоті слова добре запам'ятав.
Вовк іде-іде - надибає кусень солонини. Але гадає собі так:
- Я буду ще мати щастя, то нащо мені та солонина? Я собі щось ліпшого ще знайду!
Та й лишив солонину та й пішов.
Іде далі - пасеться кобила з лошам. Прийшов вовк до неї та й каже:
- Я твоє лоша з'їм!
Але кобила каже до нього так:
- Як моє копито прочитаєш, що там написано, то тоді дам лоша!
Та й поставила йому копито, аби читав, та й ударила його по зубах, аж він упав.
Тоді зібрався вовк та й пішов далі - питати щастя. Іде-іде, а там пасеться свиня з пацятами. Він каже:
- Я твоє паця з'їм!
А свиня каже:
- Та як будеш їсти, коли воно дуже брудне? Я, - каже, - піду та його умию та й ще хріну до того принесу, то тоді його з'їси!
Вовк сів та й чекає, але свиня не верталася: не міг її дочекатися та й пішов. Іде - пасуться барани. Він прийшов до них і каже:
- Я одного з вас з'їм!
Але барани кажуть так:
- Добре, вже одного з'їси, але ще перше ходи з нами, бо ми маємо одного небіжчика ховати, то нам будеш за дяка співати!
Вовкові то сподобалося, і він пішов із баранами у село. І тоді усівся на горбочку та як завив, то люди повибігали з псами, як зачали вовка бити... Ледве втік.


- Розділи

в базі: 1 шт.

© ::ANDREW-LVIV::
Online: [1]
0.01553c.