::Випадкова Народна Байка::
¤ КІНЬ І СОБАКА ¤
Кінь стояв біля ясел, жував сіно, а собака неподалік од нього лежав в з'їдах. Мимо двору ішли парубки і співали пісні. Собака підхопивсь, миттю кинувся до воріт і почав гавкать. Гавкав він, поки парубки відійшли далеко, потім повернувся на своє місце.
Кінь каже:
- Чого ти микаєшся по двору? Дарма тільки язик свій чухаєш об зуби. Чи тобі набридло лежать? Мабуть, боки перележав?
- Еге! Ти думаєш, як ти, нічого не робиш, тільки харч переводиш, безперестану жуєш, а я і хвилини без діла не побуду. Я нікого не промину, хазяйське добро бережу, за всім доглядаю, щоб не взяв хто чого. Я хазяїнові потрібніший, ніж ти.
А кінь каже:
- Хазяїн без собаки проживе, а без коня здохне з голоду. Я йому орю, бороню, снопи вожу, з лісу дрова.
- Велике діло орати та боронити, а ти спробуй день і ніч не спати, як я; мені випада бігати то в один, то в другий кінець двора, за всім хазяйським добром приглядаю і всіх од свого двора одганяю. Якби не я, так все б хазяйство розволокли.
А кінь каже:
- Та кого ж ти бережеш, як не мене? Якби у дворі коня не було, так хазяїн і собаки б не держав.
Собака побачив хазяїна, спитав:
- Скажи, будь ласкавий, хто з нас потрібніший тобі: кінь чи я?
Хазяїн, щоб не обідить одного й другого, сказав:
- Хто мені не потрібен, того я не держу, а кого я держу, ті для мене всі однакові. Ваше діло сповнять своє по совісті і жить між собою мирно.
З того часу кінь і собака припинили хвастаться собою. А собака так задружив із конем, що без нього не міг жить. Як чоловік поїде куди в поле або на базар, і собака за возом вчепиться. Та так звик за возом бігать, що тепер уже й за саньми не втерпе.
Обновити
- Розділи


© ::ANDREW-LVIV::
Online: [2]
0.00166c.