::Випадкова Народна Байка::
¤ ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ ¤
Жили собі на болоті журавель і чапля. Скучно було журавлю самому жити, а не стало йому пари, щоб оженитися з своєю партією, з журавлихою, і пішов до чаплі посватати її, щоб з нею оженитися. А вона його зганьбила, як прийшов:
- В тебе одіж коротка, ноги дуже довгі, кормити мене не будеш мати чим, іди геть, ти з довгою шиєю!
І журавель пішов присоромлений до свого дому.
По тім сватанню розгадалася чапля:
- Скучно мені буде самій жити. Ось піду та й посватаюся з журавлем.
І приходить, і перепрошує журавля:
- Візьми мене за жінку.
А він їй відповідає:
- Іди геть, ти недорослого роду та недоброго. Було б іти тоді, як я тебе сватав, а тепер - за двері!
І пішла чапля з плачем і зо встидом до свого дому.
А потім розгадав собі журавель: "Шкода, чом не взяв чаплю в жону. Піду ще раз". І приходить до неї, і перепрошує її:
- Чапле, піди за мене заміж.
А чапля йому відповіла:
- Геть із моєї хати. Було б мене тоді брати, як я приходила до твоєї хати!
І так вони до нинішнього дня ходять і сватають себе, але не можуть поженитися.
Обновити
- Розділи


© ::ANDREW-LVIV::
Online: [1]
0.00559c.