(монг.)
Надягнений на вертикальну стійку полий циліндр, що встановлювався на куті або грані даху храмової споруди в Монголії (синонім — чжалцан). Виготовлявся з позолоченої міді, прикрашався рельєфними зображеннями язиків полум'я, орнаментами або різнобарвними тканинами. Всередині зберігались священні тексти ламаїстів. Два Ж. на гребені даху буддійського храму часто фланкували ганджір.