(грец.)
Популярний у античному мистецтві персонаж, якого часто зображали на декоративних рельєфах, антефіксах тощо. За грецькою міфологією — велетень, син богині землі Геї і Тартара, який мав сто голів і сто рук, етруски уявляли його крилатим і змієногим драконом.