(грец. — святилище)
Гробниця царя на елліністичному Сході в IV–I ст. до н. е., яка відзначалась суміщенням функцій поховання і храму. Зводилась у вигляді кургану чи піраміди, навколо яких ставились статуї, пам'ятні колони.