(фр. < лат. — лоб)
Верхня частина фасаду над карнизом споруди, порталу чи завершення віконного наличника, виконана у вигляді невеликої площини, обмеженої карнизами: горизонтальним знизу і одним чи двома замикаючими вгорі. Завдяки цьому всередині утворюється поле тимпану. Розрізняють за формою і характером побудови наступні види:
~ вигризений — те саме, що і фронтон розірваний.
~ кільоподібний — у вигляді перевернутого кіля корабля, характерний для дерев'яного теслярства Російської Півночі.
~ лучковий — з дугоподібним профільованим завершенням над горизонтальним карнизом.
~ напівкруглий — з півциркульним завершенням.
~ перерваний — дві крайні частини в середині перервані тільки відсутністю частини горизонтального карнизу. Також носить назву — напівфронтон.
~ розірваний — у вигляді тільки двох крайніх частин, залишків від трикутного чи лучкового. Виконується для досягнення декоративного ефекту.
~ розкріпований — з вертикально виступаючими частинами.
~ самцовий — безпосереднє продовження стіни в дерев'яних зрубах. Назва умовна, оскільки це — щипець.
~ ступінчастий — у вигляді сходинок, які поступово зменшуються догори у своїх розмірах.
~ трикутний — у вигляді рівнобічного трикутника.
~ "шийний" — бокові частини вирішені плавними волютами, що сходяться догори, внаслідок чого загальна форма нагадує верх плечей і шию людини або тварини.