фальсифікований (вірогідно, римською курією) документ кінця восьмого століття, що мав на меті поставити поза сумнівом законність папських зазіхань на центральну Італію та західні провінції Римської імперії. У ньому стверджується, що на початку четвертого століття Костянтин опісля свого навернення до християнства віддав владу в імперії папі, визнаючи духовну зверхність церкви, що зрозуміло вже з його навернення. Потім сам Костянтин перебрався до Візантіума (Константинополя). Ця історія заснована на ще давнішій легенді, у якій розповідається про те, що папа Сильвестр не тільки охрестив Костянтина, але ще й чудесним чином зцілив його від прокази, і той на знак подяки передав папі свою владу над Римом. Оскільки місто папи було столицею давньої Римської імперії, то хто б не домігся влади в ньому, він міг претендувати на всеосяжну мирську владу кесарів. У чотирнадцятому столітті цей документ було визнано підробкою, що в п’ятнадцятому столітті підтвердив Валла. Див. «середньовічна політична