Суть анарзхізму полягає в твердженні, що суспільство може і повинне бути організоване без примусової влади держави. Хоча ми можемо знайти анархічні тенденції в поглядах багатьох мислителів ще в античні часи, першим політичним теоретиком, який рішуче виступав за недержавну форму суспільств, був Годвін, який в 1793 р. видав свою книгу, а першим, хто називав себе анархістом, був Прудон. Анархізм як ідеологія мав найбільший вплив в кінці XIX – початку XX cт., коли революційні рухи такого переконання з’явилися в багатьох західних країнах. Пізніше і до сьогодні, їх вплив поcлабився, хоча багато людей ще продовжують називати себе анархістами, і лише час від часу з’являються на політичній арені. Мислителі-анархісти, безперечно, становлять однорідну групу й інколи, здається, що вони тримаються разом лише через визнання спільного ворога – держави. Їхні погляди щодо економічних заходів, які повинні здійснюватися в недержавному суспільстві, явно розходяться: щодо цього питання, анархісти утворюють