1. Первинно це родовий термін для означення суспільства і держави, синонім терміна «політичне суспільство». 2. Останнім часом це соціальні й економічні встановлення, кодекси та інституції, відокремлені від держави. 1. Термін «громадянське суспільство» (від латинського виразу civilis societas) увійшов у вжиток в Європі приблизно в 1400 році разом з усіма відтінками значень, наданих йому Цицероном у I столітті до н. е. Він стосується не лише окремих держав, але й умов проживання в настільки розвиненій і цивілізованій політичній спільноті, що до її складу можуть бути включені утворення, які мають своє власне цивільне право (ius civile); ці спільноти відрізняються різним рівнем громадянства та урбаністичності (варварські і доурбаністичні культури не є громадянськими суспільствами), соціального партнерства – життя й урядування за громадянськими законами – й досконалості «громадського життя» та «мистецтва комерції» (Див. Adam Ferguson, «Essay on the history of civil society», 1767). У2. Гегель і Маркс сформулювали положення, зворотне щодо цього неявно морального судження. Громадянське суспільство (bьrgerliche Gesellschaft) означає рівень людського розвитку, якого досягають розвинені народи, але воно є егоїстичним та жадібним і йому бракує теплоти й моральної згуртованості примітивного суспільства. Нині цей термін стосується економічного й суспільного ладу, що розвивається за своїми власними принципами, незалежно від етичних вимог закону та політичних об’єднань. Маркс доводив, що від законів громадянського суспільства насправді отримує вигоду лише привілейована «буржуазія». Утім, термін bьrgerliche Gesellschaft можна було б застосовувати і до докапіталістичних суспільств, і шкода, що його перекладають англійською то як «буржуазне суспільство», то як «громадянське суспільство». Для авторів, котрі є послідовниками традиції Гегеля і Маркса, громадянське суспільство стало означати соціальні, економічні й етичні встановлення сучасного західного промислово-капіталі