Розроблена Леніним доктрина демократичного централізму, яка пізніше стала догмою радянського комунізму, спирається на дві тези. По-перше, члени кожної ланки політичної ієрархії (це може бути партія чи держава) обираються членами нижчої ланки шляхом голосування. По-друге, хоча на початковій стадії заохочується вільне обговорення політичних питань, після ухвалення рішення найвищою ланкою воно жорстко нав’язується всім нижчим ланкам ієрархії. Таким чином, принцип демократичного централізму є протилежним концепції політичного плюралізму.