Якщо не брати до уваги твердження про виняткову продуктивність сільського господарства, фізіократія дуже подібна до тих політекономічних концепцій, які наслідуватимуть її, ставлячи наголос на абсолютній приватній власності, економічному індивідуалізмі та ринку як наріжних каменях економічного життя. Фізіократи були першими теоретиками, які визначили економічне зростання як органічний процес, що не вимагає розорення інших. Вони навіть заперечували існування потенційного конфлікту між різними секторами економіки. Від високої ціни на зерно виграють як споживачі, так і виробники, оскільки процвітаючі виробники сільськогосподарської продукції забезпечать існування потужного ринку для товарів і послуг несільськогосподарських виробників і таким чином дадуть останнім можливість заплатити за зерно вищу ціну, причому менше відчуваючи її обтяжливість. Для фізіократів здорова економіка вимагає, щоб земля знаходилася в абсолютній власності, була вільною від будь-яких зобов’язань та експлуатації, що