У своєму класичному сенсі цей термін означає приватну капіталістичну економіку під контролем держави; він часто вживався й у відношенні до контрольованих економічних систем великих держав у часи Першої світової війни. Нині радянські марксисти регулярно вживають термін «державний монополістичний капіталізм» для позначення сучасної фази капіталізму, коли держава використовує свою владу на благо монополій як проти дрібних підприємців, так і проти мас. Окреслюючи концепцію Радянської Росії після завершення пролетарської революції, Ленін у квітні 1918 року доводив, що «державний капіталізм» може контролюватися і буржуазною, і пролетарською державою; в Росії приватний капіталізм, підконтрольний пролетарській державі, став перехідною фазою до встановлення цілковито соціалістичної економіки. У 1921 році – в період розрухи, спричиненої громадянською війною, – Ленін закликав до запровадження «державного капіталізму» в формі надання концесій іноземним капіталістам, які мали допомогти у виробництв