змика́ти / зімкну́ти ла́ви (ряди́). Тісно згуртовуватися, об’єднуватися для здійснення якоїсь мети; досягати одностайності у рішеннях, діях. Дедалі щільніше змикають свої лави демократичні сили (З газети).

не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка).