до дру́гих пі́внів. За північ, до середини ночі. Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (Василь Шевчук).

до (пе́рших) пі́внів. Близько до півночі. Перший раз засиділись хлопці до півнів (С. Васильченко); Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах); Він міг завести старого, що так зганьбив його, чорта, у твань і протримати до перших півнів, щоб скрутило його в клубок, міг би наслати на нього безум (В. Дрозд); Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку.., вона стала найзручнішим місцем для посиденьок, — “закурацій”, а отже й для балачки часом аж до перших півнів (Григір Тютюнник).

до тре́тіх пі́внів. До ранку, до світанку. За вечерею ми (члени делегації) засиділися, як то кажуть, до третіх півнів, потім усім товариством поїхали в аеропорт і в літак сіли, не спавши (П. Козланюк); Пізніми вечорами хлопець сідав за книги.., і він до третіх півнів просиджував над такими книгами (М. Стельмах); Якщо ж, бувало, засиджувались (дівчата й хлопці) аж до третіх півнів, то це були досвітки (О. Воропай).

з (пе́ршими) пі́внями. Надзвичайно рано, відразу після півночі. Що Божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по мосту ліхтарі (П. Грабовський); — Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі — з першими півнями (Г. Гайворонська).

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні. Надзвичайно рано, вдосвіта. Схоплювався (Тимко) разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник); Стукне гость (гість) в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..). тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

пі́вень убрі́д перехо́дить. Дуже мілко. Там, куди раніше можна було загнати цілий табун коней, тепер у липневу спеку півень переходив убрід (М. Руденко).

пі́сля дру́гих пі́внів. Перед світанком. Кухти не спали, будучи стурбованими раптовим зникненням напівродича. Христя вже кілька разів до хвіртки виходила .. Після других півнів — знову до хвіртки прийшла (А. Іщук).

пі́сля тре́тіх пі́внів. На світанку. Не міг заснути Гнат. Після третіх півнів, скрадаючись, він бережно відчинив хатні й сінешні двері, вийшов з хати (М. Стельмах).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

пусти́ти / пуска́ти черво́ного пі́вня кому. Підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти. — Хай-но тільки зачепить (пан), ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сіверські козаки! — Червоного півня пустимо (З. Тулуб); Я згадав наш вираз по селах — “пустити червоного півня”. Смуги страшенно були похожі на хвіст червоного півня, тільки вітром розкуйовджений (В. Винниченко); Сокало мотався по селах, пильнуючи, щоб не лишилося в полях і клаптика хліба неспаленого.. “Німців ждете? Для ворога запасаєтесь?!” — кричав, скаженіючи, .. і пускав червоного півня під стріхи гамазеїв та стаєнь (А. Дімаров).

ходи́ти пі́внем. Триматися зверхньо, гордовито, хоробро або зухвало. Зовні Микола Васильович весь помолодів, ходив півнем у “піджачку наопашки” (М. Рудь). ходи́ти пі́вником. Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний (М. Зарудний).

черво́ний пі́вень. Пожежа. — Чи не Левко .. Подарував пану червоного півня? — розгадували деякі дядьки.— Може, й Левко. Пан почастував його свинцем, а він віддячує вогнем (М. Стельмах); Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); — Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали (А. Шиян). вогня́ни́й пі́вень. Ріс, грізним ставав гнів каховців, танцювали вогняні півні над білими панськими маєтками (З газети).

як пі́вень розмальо́ваний. Погано, без смаку, строкато вдягнений. — Чого це ти сьогодні вирядився як півень розмальований (З усн. мови); Ішов по вулиці хлопець. Як півень розмальований (Сл. В. Ужченка).