на півсло́ві (рідко на сло́ві), перев. зі сл. обрива́ти, замовка́ти, залиша́ти, осікти́ся і т. ін. Раптово, несподівано зупинитися, припиняючи розмову, яку-небудь дію. Він на півслові урива пісню (М. Коцюбинський); Він (Ісус) уривав їх (людей) на півслові, кажучи, що його релігія без добрих справ — ніщо (З журналу); Яцуба ненароком стрівся очима з донькою і враз на півслові осікся (О. Гончар); Нема в Рабів облич, лишень тіла .. — Чому ж творець (Мікеланджело) покинув на півслові Свій труд .. Невже забракло генію тепла, Щоб оживити очі мармурові? (Д. Павличко).