зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма) з оче́й чиїх, у кого і без додатка. Роз’яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. А він (Тарас) писав, .. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук); Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський).

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка. Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький); // Затуманювати чиюсь свідомість. (Річард:) Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка).

стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому. Дратувати кого-небудь своєю присутністю, наявністю і т. ін. Уже давно вона (комора) стирчить спичкою в оці (Панас Мирний); Михайло рубав дрова у дровітні, щоб не стирчати більмом у Юлки на очах (М. Томчаній); Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати, болячкою у серці сиділа, спичкою в оці стриміла (Панас Мирний).

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них (спекулянтів), Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) більмо́ (б́ільмо́м) на (в) о́ці. 1. кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т. ін. — Він декому як більмо на оці, зруйнувати (вітряк) хочуть (І. Цюпа); “Призначив” Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. “Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,” — подумав (Ю. Збанацький); (Герцик:) Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький). 2. кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал); — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові, .. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч); Севастополь стояв їм (фашистам) на заваді, був більмом в оці (В. Кучер).