У книзі "Нове життя" (1292) великий італійський поет Данте Алігієрі оспівав флорентійку Беатріче Портінарі, ідеалізований образ якої став одним з центральних у його творчості.
У переносному значенні Беатріче – предмет чистого й вірного кохання.