розм. 1. Пастушка, яка пасе овець; дружина вівчаря. Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі (О.Гончар). 2. Собака вівчарка. Стережуть їх \[отари\] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (З.Тулуб).