ЧАДИТИ, ЧАДІТИ – ЧАДІТИ
        Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А.Хижняк); Євген мовчав, чадів махоркою... (В.Земляк).
        Чадіти, -ію, -ієш. Отруюватися чадом. Саму б її засадити, рижу відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де чадієш від сірки (О.Гончар).