(-чу, -чиш) недок.; мол.; зах. Пити спиртні напої, пиячити. А потім ділимося на компанії і йдемо кудись банячити. Напиваємось, читаємо одне одному нові вірші, маримо Нобелівськими преміями (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Лишалось повернутись в бар, де вже сиділо зо два десятки зневірених, так само як і ми, меломанів і печально банячили (С. Жадан, Біг Мак); Ну, не вміють вони пити так, як ми, не мають, видно, історичних і кліматичних причин, аби так банячити (Поступ, 1.04.2000). ПСУМС, 5.
■ Від польськ. жарґ. baniować - пити алкоголь.