СЛОВОПЕДІЯ
ПРУТЕНЬ
(-тня) ч.; мол. Чоловічий статевий орган. <...> ото догола роздягнеться, прутень, як пам'ятник Леніну стоїть, а ця фігурка на шиї... ну краса та й годі! (Л. Кононович, Феміністка); "Наконєц-то", - зойкнув Юра, вивільнившись із майтків, і було незрозуміло, що саме він має на увазі: нашу зустріч наодинці, закінчення процесу роздягання, чи зацікавлення, що, напевно, відбилося на моєму обличчі під час розглядання його войовниче відстовбурченого прутня (Н. Сняданко, Колекція пристрастей); Мій прутень героїчно пульсував у Лідиній долоні, відчуваючи те саме, що відчуває курча, коли йому скручують шию (Ю. Винничук, Обід).
fb tw tw
Online: 6 (0/6)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0055