(-а) ч.; мол. Те саме, що «відак». <...> страшенно рознервувався, що їх обікрали, бо йому шкода двох "відеків", хорошого фотоапарата, вбрань (СМ, 12.06.1998); Забуті газети, зневажені відики (П. Коробчук, Загальний вагон); Старі електрички оснастили відиками і барами (ВК, 15.05.2001). БСРЖ, 97.