(-и) ж.
1. нарк. Наркотична речовина, що виготовляється на основі ефедрину, ефедрон "Мульку" виготовляють з ефедрину, а також оцту і марганцівки (ПіК, 2003, № 3) ПСУМС, 46.
2. мол. Густий гребінець. ПСУМС, 46.
3. крим., мол., несхвальн. Брехня, вигадка.
♦ Травити (гнати) мульку, мол. Розповідати, розмовляти про щось своє, невідоме, нецікаве або непотрібне для оточуючих Баби в'язали чоловіки як ведеться, "травили мульку" з анекдотами <...> (І. Павлюк, Мова молекул). БСРЖ, 361; ПСУМС, 46.
4. мол.;несхвальн. Дурниця Говорячи всю ету мульку, Васіліса Єгоровна прінімаєт очароватєльную позу, стріля глазами в різні боки і поправля на головє волоси красівими жестами рук (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 361.