СЛОВОПЕДІЯ
МОЛОТОК
(-тка) ч.
1. крим. Худорлява людина. СЖЗ, 68.
2. жрм, крим.; схвальн. Молодець. - Я українець. В мене тато калмик, а я українець. - Молоток. Патрійот. Сало любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Люди-и! - добродушно згодився Сашко, дивлячись на Петька, що підходив. В одній руці у нього була почата пляшка горілки, в другій - пузатий штоф лікеру... - Молоток, - похвалив Вітько, - а закусі ніякої? (М. Омельченко, Свято біди); Він сахнувся назад, розстібати клапан кобури, але я махнув рукою, і гранчастий стилет зі свистом увійшов йому в міжключичну ямку. - Молоток! - упівголоса оцінив Барабаш (Л. Кононович, Кінець світу...). БСРЖ, 354; СЖЗ, 68.
fb tw tw
Online: 10 (0/10)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0067