(-а) ч.
1. мол. Дружнє звертання до чоловіка. Добре, братани, - сказав Шевель. - Я на одній нозі далеко не застрибну. Давайте мою частку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); - Слухай, Колян, дай сьогоднішню газету. - Тобі яку, братан? - Та будь-яку - яка сьогодні дата подивлюся (МЧ, 26.04.2001). БСРЖ, 75; ПСУМС, 9.
2. крим. Молодший в ієрархії мафіозної структури, який виконує завдання, що потребують жорстокости та фізичної сили. У зад "Мерседесу" врізається "Таврія", з "мерса", звісно, вилазить крутий братан, підходить до "Таврїї" <...> (УМ, 4.09.2001). БСРЖ, 75.