СЛОВОПЕДІЯ
МУСОР
(-а) ч.,мн. мусори, -ів, крим., мол.;презирл. Міліціонер, працівник правоохоронних органів Все змінилось Тільки "мусор" / Косо дивиться як і дививсь (П. Вольвач, Кров зухвала), - Затягає мене у свою конуру падла дільничий, - розповідала Вітьці якось Настя, - Домашніми котлетами та парфумами від нього, козла тхне Морда вилискує від ситості і нічого людського в очах, - мусор одне слово<...> - Кругом мусори, мусори суки! Куди од них дінешся, - обурювався Сашко (М. Омельченко, Свято біди), А ти бігав, когось будив, викликали швидку і мусорів - усе це не мало вже ніякого значення (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 362; СЖЗ, 69; ТСРОЖ, 108.
Мусор кольоровий, крим. Військовослужбовець внутрішніх військ. СЖЗ, 69.
■ З давньоєвр. muser - повчання, вказівка. Грачев, Мокиенко, 125.
■ Від абревіятури МУС (Московский уголовный сыск). ТСРОЖ, 109.
fb tw tw
Online: 6 (0/6)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0061