СЛОВОПЕДІЯ
Словар українського сленгу
КІНЕЦЬ
1
(-нця) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. Він крутив і м'яв свій кінець, далі намагаючись з'ясувати, де ж це, як і чим він так притулився до ліжка, що дістав такі приємні відчуття (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 275.
2
син.
абзац, амба, амбець, аут, вахмурки, вила, гайка (гайки), гаплик, глеваха, глина, голий вася, ґамба, дрова, кабздець, капець, клямка, кода, коньки, кранти, ласти, (мертві) бджоли, паніка, пасют, пізно срати, пілікало, піноккіо, пінцет, пуцькаклямка, рушта, сливи, сракадошка, тапочки, торба, труба, хана, чіполіно, чпок, шлюз, юзець.
fb tw tw
Online: 87 (0/87)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0148