(-а, -е)
1. Обридлий; неприємний, відразливий. <...> в твоїй бідній забембаній країні <...> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу); У будь-якому разі по вулиці він пересувається забімбаною постапоплексичною ходою (Ю. Андрухович, Московіада).
2. Дієпр. пас. мин. до «забембати». Це [ходити до легальних психоаналітиків] робити люблять забембані життям бізнесмени, різного роду митці та інші інтелігенти (ПіК, 2001, № 25).