СЛОВОПЕДІЯ
НАЇВНЯК
ч.; мол.
1. (-а) жарт. Наївна людина. - Давай не будемо про це. Звичайна історія. Нічого нового. Ще один наївняк пошився у дурні (В. Гужва, Плато над прірвою); Шукав, наївняк, ідеалу в забутому Богом райцентрі (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках). БСРЖ, 371.
2. (-у) у знач. збірн. Про наївних людей, вчинки. Його поведінка останнім часом - суцільний наївняк (Запис 1999 р.). БСРЖ, 371.
♦ Купити на наївняк кого. Удати з себе наївну людину, увівши цим в оману когось. Чомусь наступна думка, що пронизала мою дзвінку голову, горланила, що треба спробувати прошлангувати, купити їх на наївняк і дурну щирість (М. Бриних, Голосіння з-під снігу).
fb tw tw
Online: 9 (0/9)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0051