(-чу, -чиш) док.
1. що; нарк. Приготувати наркотики у підпільній лабораторії. * Образно. Якщо в господарстві м'яса / лишилось бодай із мікрон; / Завше можна схімічити / досить пристойну котлетку (О. Забужко, Диригент останньої свічки).
2. крим. Здійснити шахрайський вчинок. Одна така "тьотя Дуся" "схімічила": про одну і ту ж квартиру дістала дві різні довідки (УМ, 20.06.2001).