СЛОВОПЕДІЯ
БІОМІЦИН
(-у) ч.; крим., мол. Вино "Біле міцне" і йому подібне. [Руслан:] Чого б це ми раптом забули "біоміцин"! Уся молодість... (В. Діброва, Поетика застілля); Бо стояла епоха "біоміцину". "Плодоягідне" лише починалося (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 62; ПСУМС, 6; ЯБМ, 1, 85.
fb tw tw
Online: 8 (1/7)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0048