СЛОВОПЕДІЯ
ШАБАШНИК
(-а) ч.; жрм; заст. Член бриґади, який виконує роботу за наймом. Кмітлива "Віра" наймає у Полтаві бригаду будівельників - "шабашників" (УМ, 23.03.2001); Командував цією збірною збирачів-вантажників колишній виконроб, досвідчений "шабашник" радянських часів з Донецька (ПіК, 2002, № 5). БСРЖ, 679.
fb tw tw
Online: 12 (0/12)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0076