(-а, -е) жрм. П'яний. "А я колись прокидаюся, - регоче Самбур, - ну, звичайно, що набанячений. Зирк у вікно, а там, де завжди висіло гасло "Слава КПСС", - гола стіна! Ну, кажу собі, Льоша, допився ти до галюнів! Треба з цим зав'язувати!" (В. Діброва, Збіговиська).
■ Див. «банячити».