(-ію, -ієш) док.; мол.
1. (від чого). Відчути здивування, приголомшення від побаченого, почутого. Я офіґів, як побачив нові ціни (Запис 2000 р.). БСРЖ, 412; ПСУМС, 73.
2. мол. Знахабніти. Офіґіти - занадто знахабніти (Сленг-лікбез 2). ПСУМС, 73.