СЛОВОПЕДІЯ
ВУХО
(-а) с., частіше мн. вуха, вух.
1. крим. Чужорідне тіло, вшите у шкіру чоловічого статевого органа, для збільшення його розміру. СЖЗ, 29; ЯБМ, 2, 458.
2. мол.; жарт.-ірон. Жіночі обвислі груди. БСРЖ, 617.
Вуха спанієля. Те саме. <...> без бюстгальтерів засмагали не лише молоденькі стрункі дівчатка, яким є що показати, але й старші жіночки, майже бабусі, що могли продемонструвати лише, перепрошую, "вуха спанієля" ... (ВЗ, 31.08.2001).
Висіти на вухах у кого, мол.; несхвальн. Набридати комусь розмовами, проханнями. ПСУМС, 16
Вуха нагострити, крим. Відчути небезпеку. СЖЗ, 29.
Вуха попухли у кого, крим., жрм. Про сильне бажання палити, коли немає цигарок. Дай Вітькові закурить, бо в нього вже уха попухли (Чабаненко 2001). БСРЖ, 617; СЖЗ, 29; Чабаненко 2001, 145; ЯБМ, 2, 458.
Вухо давити, крим. Спати. СЖЗ, 29.
Дати по вухах кому; крим. Позбавити когось злодійського звання, вигнати із злодійського угруповання. Після цього на злодійському збіговиську Ушитого було визнано винним і йому "дали по вухах", як на злодійському сленгу називається позбавлення всіх злодійських привілеїв (ВЗ, 28.03.2002). БСРЖ, 617.
Перемкнуло між вухами в кого; жрм. Хтось говорить дурниці. ФССГД, 49.
Поставити / ставити / на вуха кого; жрм. Побити, бити когось; висловити сувору догану, дорікання. [Руслан:] Мені б тільки туди потрапити. А там я всіх їх на вуха поставлю. (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 617.
3. мол. Навушники. Поклич адміна, нехай вуха поміняє. БСРЖ, 617; Синишин, 25.
4. вухо. комп. Знак \@. БСРЖ, 617; Синишин, 25.
fb tw tw
Online: 9 (0/9)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0061