(-а) с. і ч.; крим., мол. Водій, шофер (автобуса, таксі). Водило вже четвертий раз перечитує стару газету "Бульвар" з еротичними одкровеннями поп-зірки (В. Яворівський, Вовча ферма); Антон викинув із кабіни джипу труп водія, як мішок з картоплею. На нього жбурнув труп бойовика, що сидів якраз за водилою... (А. Кокотюха, Останній раз); Він був раніше засудженим, тому "авторитети" тримали його на відстані, не рахуючи за можливе запросити за один з ними столик - хай "водило" знає своє місце (КО, 1999, № 12). БСРЖ, 103; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180.