(-и) ж.; мол. Те саме, що «лапша»3. Твоя локшина мені набридла. Неси гроші (А. Кокотюха, Тупик для втікача).
♦ Вішати (повісити) локшину [на вуха). Брехати / збрехати. Байрон, Ґете, амфібрахій - цю локшину можеш вішати на вуха своїм почарківцям, а не тверезим нормальним людям (А. Морговський, Тінь птеродактиля); Хліб політиків - локшина, яку вони вішають на вуха народу (Вітчизна, 2000, № 11-12); Їй легко можна повісити інформаційну локшину й з успіхом продати заштатну методичку (Книжник, 2001, № 3). ПСУМС, 40; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 165.