СЛОВОПЕДІЯ
Словар українського сленгу
БАНЬКА
(-и) ж.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 5.
На баньці, жрм.; зах. У стані алкогольного сп'яніння. У руках дивак тримав великий та трохи прим'ятий букет троянд. Він хотів вибачитися за те, що сталося вчора. Він був трошки "на баньці" (СМ, 25.05.200).
■ Від польськ. розм. być па bаńсе - бути напідпитку.
fb tw tw
Online: 44 (0/44)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0086