СЛОВОПЕДІЯ
Словар українського сленгу
БУХАТИ
(-аю, -аєш) недок., (що); мол., крим., жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. [Семко:] Я не бухаю. І не палю. Не п'ю каву відрами. Де ж мені вихлюпнути наболіле?! (В. Діброва, Поетика застілля); За що він, козел старий, її б'є? Бухати треба менше (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 84; ПСУМС, 10; ЯБМ, 1, 136.
fb tw tw
Online: 36 (0/36)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0115