(-а) ч.; крим., мол. Молодий чоловік; юнак. <...> а перед випускними екзаменами на озері трапилося знайомство з чуваком, стриженим під військового <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539.
■ Від циг. чхавó - хлопець, юнак (не циган).