(-и) ж.
1. крим., мол. Великий перстень. Діксі затряс кистю, оздобленою золотими шайбами (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 630.
2. мол. Чоловік високого зросту, кремезної статури. <...> це, треба зізнатися, був справжнісінький шайба... Під два метри зростом, тугий, накачаний, а глибоко запалі очі так близько поставлені одне до одного, що нагадували дуло двостволки (В. Шкляр, Елементал). ПСУМС, 79.
3. Гастроном на Печерську у м. Києві.
4. мн. шайби, шайб; крим. Гроші. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114.
♦ Шайбу засадити (загнати), крим.; жарт. Здійснити статевий акт з кимсь. БСРЖ, 680; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 543.