у знач. присл., безос.-пред.; жрм; схвальн. Чудово, прекрасно. А так все було тіп-топ. Гості нагадували спортивну команду, яку поквапом хтось перевдягнув у твідові піджаки (О. Ульяненко, Рецидив); Іван Г. обурився, почав доказувати, що усе "тіп-топ", а потім витяг австралійський паспорт (СМ, 1.10.1999). БСРЖ, 588; ЯБМ, 417.
■ Від англ. тавтологічного звороту tip-top - "вершина вершин", "верхівка верхівок". БСРЖ, 588.