СЛОВОПЕДІЯ
Словник мови Стуса
АКАНТ
(грец. akantha — колючка, терен), -а, ч., 1. бот. Трав'яниста рослина родини акантових, поширена в районі Середземномор'я. 2. архт. Прикраса на капітелях колон коринфського ордера, а також у різних видах орнаменту у формі стилізованих листків та стебел аканта.
В квадратах жертв — чистописом журби —
усепокора, майже невідпорна.
Свічадо спить. У ньому спить свіча,
розплатана метеликом, акантом. (П-1:59);
Там мармуровий вруниться акант,
різьбленими лопоче язиками... (П-1:61).
fb tw tw
Online: 55 (0/55)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0133