СЛОВОПЕДІЯ
Словник мови Стуса
ЯРИЛО
-а, ч. У слов'янській міфології божество весняної родючості та сонця; поетичний образ весни.
...оце Дніпро, це жайвірна — Софія,
а це Ярила вичамрілий яр. (П-2:195).
fb tw tw
Online: 82 (0/82)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0145