заст. Гангрена.
Шурхати і шепоти і щеми —
то твого спогадування дні
хлюпотять під веслами триреми,
що горить в антоновім огні. (ВЦ:196);
Що ж, кохана,
згоряймо на антоновім огні,
щоб день світився в нас, а ми щоб тліли
спокійно й рівно... (П-2:69-70).