1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; пресвітерат; 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать та право здійснювати всі богослужіння й таїнства, крім Таїнства Священства, обрядів освячення мира, антимінса та престолу тощо; священик; пресвітер; рідко пастир; розм. піп