Лексично багата українська мова чітко розрізняє відтінки значень, маючи на кожен з них окреме слово. Наприклад, змішаний (неоднорідний – тимчасова ознака): “запах м’яти, змішаний із пахощами літнього вечора” і мішаний (постійна ознака, якість): мішаний хор (тобто хор, у якому співають і чоловіки, й жінки), мішаний ліс (де ростуть і листяні, і шпилькові дерева), мішана виборча система (що поєднує елементи мажоритарної та пропорційної систем). Оскільки в російській мові все це зветься одним словом смешанный, то й у нас уникають прикметника мішаний і користуються тільки лексемою змішаний.