Читаю в газетній статті: “Українству був притаманний вражаюче високий рівень народної культури”. Чи доречна тут лексема вражаюче?
Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування. То яка була потреба надавати перевагу кальці вражаючий, та ще й у формі прислівника вражаюче? Його міг би замінити котрийсь із синонімів: разюче, винятково, напрочуд або навдивовижу. Звучало б значно краще: “Українству був притаманний винятково високий рівень народної культури”.